Зеленський скористався узурпаторськими повноваженнями Януковича

Політика
1

Текст: Агія Загребельська, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр, засновниця “Ліги антитрасту”

Велика палата Верховного суду відмовила у задоволенні мого позову до президента про скасування його указу про звільнення мене з посади державного уповноваженого Антимонопольного комітету у липні 2019 року. Указ був незаконним та неконституційним і по формі, і по суті.

  1. Президент не має повноважень без подання прем’єр-міністра та пропозицій голови АМКУ звільняти члена Комітету.

За законом президент не може одноособово звільняти членів Антимонопольного комітету. Указу про звільнення мають передувати подання прем’єр-міністра та пропозиція голови АМКУ. Така процедура була закладена законодавцем з метою убезпечення членів Комітету від політичного впливу однієї особи. Адже мова йде не про політичну посаду, а про економічного регулятора.

Єдиний етап в житті України, коли президент мав повноваження одноособово звільняти членів АМКУ, це період президенства В. Януковича. Тоді, в пакеті законів, що допоміг Януковичу узурпувати владу, були одночасно прийняті зміни і до антимонопольного законодавства. Однак, в 2014 році, після Революції гідності, депутати відновили старі норми, в тому числі в законі про антимонопольний комітет.

Володимир Зеленський прийняв указ одноособово. На той час прем’єр-міністр О. Гончарук не вносив подання про моє звільнення президенту, а голова АМКУ Ю. Терентьєв – пропозицію щодо цього.

Представник президента в своїх поясненнях в суді намагався доводити, що закони, якими В. Янукович узурпував владу, досі діють, а рішення, прийняті парламентом після Революції гідності з цього ж приводу – нечинні. Отже, і президент В. Зеленський, і 21 суддя Верховного суду переконані, що президент має абсолютну владу над АМКУ.

  1. Виключний перелік підстав для звільнення члена АМКУ визначений законом, та щодо мене не було жодної з них.

Для початку, відповідь на питання «за що мене звільнили?» я отримала тільки у Верховному суді. Бо в указі або будь-яких інших документах причини звільнення не були зазначені. Як з’ясувалось в суді звільнили мене за нібито вчинення пов’язаного з корупцією порушення, а саме невчасне подання змін щодо продажу задекларованого старого автомобіля «Тойота Рав 4».

Транспортному засобу на той момент було майже 10 років, більш ніж п’ять років ним постійно користувався мій родич по довіреності, однак я все одно в кожну річну декларацію вносила цю машину, бо залишалась формальним власником. В 2018 році він продав авто, але кошти за нього віддав мені через певний час. Одразу після отримання коштів, що підтверджується актом прийому-передачі, я внесла це в декларацію. Через півроку, коли мої розслідування та голосування вже добряче бісили олігархів та інших багатих носіїв влади в країні, НАЗК почало перевірку, що очікувано завершилась протоколом.

Тодішній голова АМКУ Ю. Терентьєв зробив спробу мене звільнити на підставі цього протоколу. Але на той час Адміністрація президента П. Порошенко відмовила Терентьєву з трьох підстав: немає подання прем’єр-міністра В. Гройсмана, закон про АМКУ не передбачає можливість звільняти державних уповноважених за подібні порушення та пропущений строк притягнення навіть до дисциплінарної відповідальності.

Це були останні тижні перебування П. Порошенко на посаді президента та на той час керівник Адміністрації І. Райнін правильно все розрахував: залишити головний біль на ім’я «Загребельська» В. Зеленському. Адже він розумів, що олігархи все одно будуть домагатися свого, і я їм в АМКУ не потрібна. Отже В. Зеленський, як уособлення консенсусу олігархів, візьме весь негатив, пов’язаний з моїм звільненням, на себе.

В. Зеленський не підвів. Указ про моє звільнення став одним з перших його кадрових рішень.

Не вдаючись до моральної та політичної сторони цього питання – це було безапеляційним доказом, що з олігархами В. Зеленський буде домовлятись. Юридично безспірним та очевидним було, що це рішення – незаконне та буде скасовано в суді. Навіть члени команди самого В. Зеленського це визнавали, однак знали, що судовий процес буде довгим, а значить оточення президента отримає повний контроль над АМКУ. І самому президенту вже тоді доповіли, що це програшний процес та задача стояла лише максимально тягнути час, а далі якось буде.

Однак, як виявилось, проститутки в мантіях були готові виконувати більше побажань від «господ», ніж очікували самі «господарі». Янукович навіть не підозрював, що їх політична проституція настільки безмежна, що незручності з необхідністю отримання 226 голосів у парламенті – зайві. Та без змін до закону можна все.

Олігархічний уклад, статус-кво, бажання не дратувати Зеленського та користувачів його факсиміле – цього виявилось більш ніж достатньо, щоб 21 суддя Верховного суду іменем України наказали всім чиновникам вірою та правдою служити олігархам та попередили, що за непослух – на вулицю з вовчим квитком.

З 2014 року я жила з впевненістю, що найбільший ворог України – Росія. Сьогодні, я впевнена, що наші найбільші вороги не тільки мають українське громадянство, а й право говорити від імені України. Такими рішеннями вони демонтують державу по цеглинці швидше та ефективніше за агресора. Наносять тисячі порізів та з кожного з них по краплі сочиться кров.

Я також вважаю шибениці – переходом за червону лінію та завжди була прихильником цивілізованих методів. Але такими темпами ми дуже скоро опинимося перед вибором: або їх «на шибеницю» або нас в окупацію/резервацію. Відсоток населення, що вибере шибеницю буде явно більшим за 73%.

Головуючий на засіданні запитав: хіба після протоколу НАЗК, я можу приймати рішення від імені АМКУ? Мовляв, я після отримання замовного протоколу  втратила довіру з боку суспільства. Втратою довіри суспільства намагались публічно пояснити моє звільнення і у Зеленського.

Думаю, ми не достатньо зрозуміло пояснюємо владі, до кого довіра втрачена та кому вже давно пора до Ростова.

Агія Загребельська, вперше опубліковано у «Цензор.Блоги»