Топ-10 фактів та подій року у сфері юстиції

Політика
2

Автор публікації – Аліна Стрижак, журналістка “Наших грошей”

«Наші гроші» зібрали перелік важливих фактів та подій у сфері юстиції, які відбулися протягом цього року.

Обирали за критеріями, наскільки велику кількість людей зачепила та чи інша подія чи факт, наскільки показовою вона була та які наслідки може мати в майбутньому. Також виокремили частину подій, які просто були на слуху.

Нотаріуси, на яких найбільше скаржилися цього року до Антирейдерської колегії міністерства юстиції:

  1. Павло Малолітко (173 скарги),
  2. Інесса Тверська (71 скарга),
  3. Наталія Миргородська (44 скарги),
  4. Максим Юдін (30 скарг),
  5. Ганна Андрєєва (Павловська) (19 скарг),
  6. Олег Василенко (14 скарг),
  7. Тетяна Грецька (12 скарг),
  8. Олександр Золотих (11 скарг),
  9. Ніна Сальваровська (10 скарг),
  10. Костянтин Некрилов  (9 скарг).

 

Таку кількісну статистику «Наші гроші» з даних щодо всіх суб’єктів оскарження з засідань Антирейдерської колегії анням. Із даними щодо скарг на всіх нотаріусів можна ознайомитись тут. Загалом, до колегії протягом року скаржилися на 376 нотаріусів, при загальній кількості нотаріусів в Україні 5953. Тобто, скаржилися на 6,3% нотаріусів від їх загальної кількості.

Врахуйте, що ця статистика – суто кількісна, оскільки можна однією реєстраційною дією відрейдерити завод, а можна провести 20 реєстраційних дій щодо земельних ділянок дсь на околиці країни, в яких щось не сподобалося орендарям, також скарги бувають необгрунтовані. Ще треба враховувати, що розгляди скарг іноді переносилися і тоді знову потрапляли в оголошення, як, наприклад, було з нотаріусом Наталією Миргородською.  Утім, гадаємо, загальну «температуру по палаті» цей перелік все-таки може показувати.

Реєстратори, на яких найбільше скаржилися цього року до Антирейдерської колегії міністерства юстиції:

  1. Віталій Смалиус (147 скарг),
  2. Андрій Ярошко (127 скарг),
  3. Володимир Зеленський (73 скарги),
  4. Олександр Драгін (40 скарг),
  5. В’ячеслав Долгий (34 скарги),
  6. Інна Решодько, Юлія Островська, Світлана Міюц (по 17 скарг),
  7. Сергій Фаренюк та Олена Науменко (по 16 скарг).

 

Із даними щодо скарг на всіх реєстраторів можна ознайомитися тут. Загалом, 2020 року скаржилися на 818 реєстраторів, при загальній кількості державних реєстраторів в Україні 1627. Тобто,  скаржилися на 50,28% реєстраторів.

Із 3719 суб’єктів оскарження в Антирейдерську колегію 565 скарг (або 15,2%) було на реєстраторів комунальних реєстраційних підприємств.

Комунальні реєстраційні підприємства створили за часів міністра юстиції Павла Петренка і знищили за нового міністра юстиції Дениса Малюськи у 2019 році. Утім, як виявилося, рейдерські дії працівників цих  КП і досі оскаржують.

Систему державної реєстрації трохи почистили від недобросовісних працівників.

Так, протягом січня-листопада 2020 року 83 реєстраторам і чорним 18 нотаріусам за грубі порушення анулювали доступ до реєстрів.

Міністерство юстиції напрацювало алгоритм втручання міністра у рішення Антирейдерської колегії.

Робиться це в такий спосіб. Відповідно до регуляцій, які міністерство прийняло саме для себе, висновки Антирейдерської колегії мають лише рекомендований характер. І остаточне рішення приймає міністр. Він може погодитися з висновком колегії – тоді висновок публікується на сайті Мін’юсту. Але може й не погодитися. І тоді висновок узагалі ніде не оприлюднюють, тож про нього ніхто не знає, а скаргу починають розглядати по-новому. Це дає можливість міністерству приховати той факт, що іноді Антирейдерська колегія зробила два абсолютно протилежних висновки по одній і тій же справі. Детально про це можна прочитати прочитати тут

В Антирейдерській колегії запровадили механізм одноособового розгляду скарг на рішення чи дії державного реєстратора.

Коли відбувається відверте рейдерство, в міністерстві вже не скликають колегію, а рішення щодо реєстраційної дії ухвалює міністр (принаймні, нам кажуть, що він). Процедуру одноособового розгляду скарг протягом року застосували  в 41 кейсі щодо бізнесу, і 8 – щодо нерухомості. Однією з останніх таких  справ була спроба рейдерства ринку «Столичний» на Великій Кільцевій у Києві. Реєстратор Сергій Іванісік із Тернопільської області, підтягнувши в реєстри замість документа порожній папірець, скасував заборону перереєстрацій щодо фірми, яка володіла ринком. Після чого нотаріус Ніно Барамія перереєструвала «Столичний» на інших осіб. Мін’юст втрутився і за добу відновив власників ринку. Через добу, правда, актив рейдернули знову. «Наші гроші» зараз готують цей матеріал до публікації.

Нестабільна робота державних реєстрів.

Рік, що відходить, запам’ятається виконавцям, реєстраторам та користувачам реєстрів поганою роботою реєстрів. Напевне, найгірше працювала  автоматизована система виконавчих проваджень. При цьому, профільний заступник міністра юстиції Андрій Гайченко у грудні 2020 року заявив, що система «не має недоліків». Що спровокувало флешмоб виконавців для міністерства юстиції – під хештегом «немає недоліків» вони публікували в соцмережах фото неробочої системи.

3 11 вересня 2020 року Мін’юст оновив програмне забезпечення Державного реєстру речових прав. Утім, реєстр постійно висить, користувачі «з вулиці» зі звичайним електронним цифровим підписом, як от журналісти, не можуть взяти інформдовідки з реєстру годинами. Скаржилися на роботу цього реєстру і реєстратори.

Погано працює також державний реєстр актів цивільного стану, доступ до якого закритий, і його мають лише уповноважені особи, зокрема, реєстратори. Пошук інформації цей реєстр формує повільно, часто видає помилки – «Сторінка не відповідає», «Помилка зчитування ключа», «504 Gateway Time out», іноді після пошуку припиняє працювати.

Також у 2020 році Мін’юст запустив новий Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Для рядового користувача це дало можливість дізнаватися, хто брав раніше витяг на особу. Щодо реєстраторів, то в мін’юсті запевняють, що цей реєстр більш захищений, і втрутитися в його діяльність складніше. На початку року ЄДР працював з перебоями. Утім, в середині 2020 року ці моменти поправили і зараз публічна версія реєстру – досить швидка і не висне. Втім, судячи зі слів Віталія Желінського з департаменту нотаріату Мін’юсту, версія, доступна для реєстраторів, все ще має суттєві проблеми, наприклад, технічно неможливо внести рішення про припинення або про реєстрацію в деяких випадках, також реєстратори скаржаться на неробочий деталізований пошук.

Повідомлено про підозру багатьох скандальних нотаріусів, деякі вже в статусі обвинувачених і в 2021 році їх справи вже будуть слухатися в суді.

Зокрема, йдеться про екснотаріуса Ганну Павловську, Тетяну Дишлеву, яка в 2018 році самовільно змінила в.о ректора Одеського національного медичного університету (щодо неї даних в реєстрі нотаріусів немає, утім, вона могла змінити прізвище, Олександра Шупенюсина ексзаступника міністра юстиції Миколи Шупені, досі діючого нотаріуса, який проходить у справі чорного реєстраційного угрупування, потерпілим від якого став, судячи з даних сайту «Судова влада», навіть відомий юрист Ігор Пукшин, екснотаріуса Яну Азадалієву таекснотаріуса Олену Міссіяж.

Уник відповідальності директор чорного реєстраційного комунального підприємства «Правочин» Віталій Романчук.

Іспитовий строк складно назвати відповідальністю за рейдерство житлового комплексу під Києвом. Історія з Романчуком показала, що притягати до відповідальності рейдерів часів міністра юстиції Петренка ніхто не збирається. Детально історію Романчука можна прочитати тут.

Мін’юст запланував закриття Антирейдерської колегії до 1 січня 2022 року.

Все йде до того, що 2021 року діяльність Антирейдерської колегії буде згортатися, а оскарження реєстраційних дій відбуватиметься лише в судах. Попередньо, в міністерстві хочуть залишити за собою право так званої «червоної кнопки», коли відбулося втручання в реєстри сьогодні на сьогодні, з можливістю міністерства юстиції цю чорну реєстрацію відкрутити. Решта ж реєстраційних ситуацій буде розглядатися виключно судами.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»