СЕТАМівський карфаген пав чи тільки похитнувся?

Політика
2

Галина Верцімаха, керівник напрямку адвокатування комунікаційної платформи «Ліга антитрасту»

Однією з топ-новин минулого тижня стала історія про демонополізацію ринку реалізації арештованого майна та знищення монополії державного підприємства СЕТАМ на цей вид діяльності. Але чи дійсно Карфаген був зруйнований?

Реалізація арештованого майна – це діяльність з продажу майна боржників в рамках виконавчих проваджень на електронних торгах. Тобто, якщо ви винні комусь кошти, не віддаєте борг, не маєте грошей на рахунках та є рішення суду про необхідність сплати вами заборгованості, то державний або приватний виконавець може продати з електронних торгів ваш годинник або навіть собаку.

З 2016 року по сьогодні державне підприємство «СЕТАМ» є єдиною компанією, що може займатись таким продажем. Саме це підприємство зі структури Мінюсту адмініструє систему електронних торгів, організовує аукціони, реєструє потенційних покупців, дискваліфікувує їх за недоліки в документах тощо. Маючи такі монопольні можливості, підприємство часто наражалось на критику з боку як покупців, так і власників майна-боржників щодо різного роду можливих зловживань, наприклад неправомірного впливу на перебіг аукціону.

З 2016 року частина Антимонопольного комітету безрезультатно «билася» за демонополізацію, о Мінюст захищав монопольний статус свого підприємства. Сьогодні змінилось керівництво Мінюсту, а разом з ним і погляд на структуру ринку реалізації арештованого майна. Новий міністр юстиції відкрив вікно можливостей для реформування ринку, результатом чого стали зміни до Наказу Мінюсту про порядок реалізації арештованого майна.

Зміни передбачають, що тепер роль адміністратора електронної системи виконуватиме не ДП «СЕТАМ», а інший державний монополіст – ДП «Прозоро.продажі». При цьому функція організатора торгів так і залишиться в стані монополії та щонайменш до 2023 року належатиме «СЕТАМу». Третя роль – оператора торгів – залишається у тому ж стані, як і до внесення змін: оператором може бути як приватний майданчик, так і сам СЕТАМ. Тобто, фактично монополія «СЕТАМу» збережена, але зменшилась на одну функцію – адміністрування. І це, на жаль, невелика перемога тому що:

  1. СЕТАМ продовжує мати ексклюзивні повноваження організатора: вносити інформацію про майно, що продається, дискваліфіковувати учасників з аукціону, здійснювати функції зі збереження та демонстрації майна тощо. Як приватні, так і державні виконавці вимушені з цього приводу комунікувати виключно з СЕТАМом, та він, як і раніше, залишається для них монополістом.
  2. СЕТАМ продовжує виконувати роль оператора, через якого реєструються та приймають участь в аукціоні потенційні покупці. Відтак держпідприємство залишається конкурентом приватних майданчиків, що не мають таких ексклюзивних функцій та гарантованого попиту. «СЕТАМ» як і раніше конкурує з приватниками на ринках реалізації різного майна шляхом проведення електронних торгів. Але, враховуючи позиції та можливості «СЕТАМу», про рівні конкурентні правила навіть мови йти не може.
  3. СЕТАМ, поєднуючи в собі функції організатора та оператора, продовжує отримувати винагороду з аукціону майже в п’ять разів більшу за конкурентів оператора – 4,9% проти 1%.

Так, позбавлення «СЕТАМа» функції адміністратора – правильний крок, бо дає держпідприємству «Прозоро.продажі» можливість бачити «внутрішню кухню» торгів з моменту внесення інформації про лот, що зменшує ризики зловживань та фальсифікацій. Але це не можна вважати достатнім для констатації факту демонополізації ринку.

Що мало б бути зроблено додатково.

В ідеалі – монопольною мала залишатись виключно функція адміністратора, та логічно було б її залишити як раз за «СЕТАМом». З цієї позиції він міг би потенційно здійснювати конкурентний тиск на «Прозоро.продажі» в період «тектонічних рухів» на ринках, пов’язаних з роботою оупенмаркетів. При цьому, функція організатора торгів та майданчика мала б поєднуватись в одній особі (за аналогією з публічними закупівлями) та як виконавець, так і учасник торгів обирали б на конкурентному «ринку майданчиків» з ким вони б хотіли працювати. Сам же «СЕТАМ» в такій моделі ринку не має права бути одночасно ще й майданчиком, щоб не спотворювати конкуренцію.

Якщо відійти від ідеалу, прийнявши на віру неможливість вирішення на сьогодні проблематики зберігання арештованого майна, його оцінки тощо (у чому ми, звичайно, дуже сумніваємось), то програма мінімум має виглядати так: «СЕТАМ» виконує функції організатора, ДП «Прозоро.продажі» – адміністратора, але при цьому має діяти нормативна заборона на вихід «СЕТАМу» на конкурентний «ринок майданчиків». Мінус такого формату в тому, що ми залишаємо двох монополістів на двох різних сегментах ринку – адміністрування та організації. Однак плюс в тому, що вони обидва не матимуть можливості виходити на конкурентний ринок та перемагати в нечесному змаганні інших операторів, користуючись монопольними перевагами.

Тому ми звичайно вітаємо всіх з цим важливим кроком, але не розділяємо рівень задоволеності ним, закликаємо не зупинятись на розпочатому, та не збавляючи темпів таки знищити карфаген.

Галина Верцімаха, вперше опубліковано у «Ліга.Блоги»