Проект 20-мільярдного будівництва мосту через Південний Буг захопила рідна фірма радника Кубракова

Політика
1

Текст: Марина Ансіфорова, “Наші гроші”

Розповіді щодо будівництва «японського» мосту через Південний Буг у Миколаївській області вже давно стали легендою, адже перемовини щодо його спорудження за кредитні гроші Японії точаться ще з 2010 року. Підхопила цю тенденцію і нова влада: на зустрічах з японцями про це говорив і Володимир Зеленський, натякав, що японцям треба «переглянути терміни реалізації проекту» і міністр інфраструктури Владислав Криклій. А у вересні голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія прямо заявив, що проект «передадуть іншій країні та підрядникам, якщо за рік агентство не почне будувати міст».

Чому Японське агентство з міжнародного співробітництва так і не розпочало будівництво, наразі невідомо («Наші гроші» відправили запит). А ось те, що міст став топ-темою для Президента, міністра та голови пропрезидентської фракції, частково пояснити можна – орієнтовна очікувана вартість будівництва мостового переходу становить рекордні 20,3 мільярди гривень. Для розуміння – це майже вдвічі більше від найбільшого тендеру 2020 року на будівництво Запорозького мосту. (Жодного обґрунтування такої немалої ціни Укравтодор не надав, тож ми відправили запит  і щодо цього). І вже на старті цього надкоштовного проекту ми вже побачили ознаки нечесної гри.

На тендер по розробці проектної документації на будівництва мосту очікуваною вартістю 43 млн грн подались три компанії – ТОВ «Інтерпроект», ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс» та ТОВ «Міжнародний проектний інститут». Бенефіціаром останньої фірми донедавна був радник голови Укравтодору Євген Петрощук (детальніше про те, як цікаво проходять тендери за участю цієї компанії – читайте тут).

«Інтерпроект» на аукціоні запропонував найвигіднішу ціну 33 мільйони гривень – на 20% нижче очікуваної вартості. «Міжнародний проектний інститут» – найвищу, 41 мільйон.

Однак обійшлось без суттєвої економії державних коштів. Укравтодорівці відхилили дешевшого конкурента фірми Петрощука. «Інтерпроекту» висунули такі претензії: помилку у назві лазерної рулетки, а також через те, що компанія надала не усі сертифікати на працівників, які були зазначені у довідці.

Усе це є помилками, які можна виправити. Назву рулетки можна легко виправити, а працівників, на яких немає кваліфікаційних сертифікатів, можна замінити у довідці. Однак Миколаївська САД не надала фірмі 24 години на усунення недоліків, а одразу неправомірно відхилила.

В наступного конкурента рідної фірми Петрощука теж виявилися недоліки. «Інститут Дніпродіпротранс» не надав кваліфікаційний сертифікат на провідного інженера-проектувальника, що є обов’язковою вимогою ТД для такої посади. Тобто просто забути його подати фірма практично не могла… І ось маємо два відхилення дешевших конкурентів – і переможцем стала рідна фірма радника Кубракова.

Директор «Інтепроекту» Віктор Черненко ще у 2013 році розробляв техніко-економічне обґрунтування на будівництво мосту через Південний Буг. Він пояснив, що виконати якісне проектування цього об’єкту можна і на 10 мільйонів дешевше очікуваної вартості Укравтодору.

«Ціну на проектування можна обрахувати трьома способами – за допомогою збірника цін на проектні роботи, таблиць із цінами Держстандарту, а також порахувавши власні трудозатрати. У нас обрахунки трьома способами плюс-мінус зійшлися, саме тому ми запропонували ціну, на 10 мільйонів нижче пропозиції Укравтодору, і за неї наше підприємство готове спроектувати міст», – сказав він у коментарі «Нашим грошам».

10 мільйонів на цьому тендері – це мінус чверть від ціни, яку Укравтодор вважав об’єктивною та ринковою. Укупі з тим, що ціна у 20 мільярдів на будівництво теж взялася незрозуміло звідки, стає цікаво, скільки зможе «скосити» майбутній підрядник.

Можна не сумніватись, що у випадку провалу «японських домовленостей», гроші на цей міст будуть шукати у держбюджеті, а будувати його будуть українські компанії за результатами тендеру, який проведуть за правилами Укравтодору. А враховуючи, що нині на мільярдних тендерах потрібно підтверджувати і фінансову спроможність учасників, кандидатів на підряд виявиться зовсім трошки.

Наприклад ось – п’ять дорожніх компаній, які за 2020 рік виграли підряди Укравтодору на поточний ремонт та будівництво вартістю від 1 млрд гривень:

  • «Onur taahhut»;
  • ТОВ «Автомагістраль-Південь»;
  • ТОВ «Техно-Буд-Центр»;
  • ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Автострада»
  • ТОВ «ПБС».

І ці компанії ну дуже, дуже сильно не люблять торгуватися. Бо торгуватися – значить втрачати дорогоцінну маржу.

Блог від: Марина Ансіфорова, «Наші гроші»