Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 21–25 вересня

Новини
1

1. Розпочалася процедура відрядження суддів ще до шести судів

Вища рада правосуддя оголошує про початок процедури відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, а саме до:

Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська — 5 суддів;

Миргородського міськрайонного суду Полтавської області — 4 суддів;

Рокитнянського районного суду Київської області — 3 суддів;

Красилівського районного суду Хмельницької області — 2 суддів;

Турківського районного суду Львівської області — 1 судді;

Новогродівського міського суду Донецької області — 2 суддів.

2. Суддю Святошинського районного суду міста Києва Величко Тетяну Олександрівну тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на підставі рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення з посади ухвалила Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 21 вересня 2020 року.

Згідно з частиною сьомою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і частиною 2 статті 62 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», враховуючи рішення, ухвалене Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя 21 вересня 2020 року, суддю Святошинського районного суду міста Києва Величко Тетяну Олександрівну відсторонено від здійснення правосуддя.

У разі ухвалення органом, що розглядає справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення судді з посади такий суддя автоматично тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення рішення про його звільнення з посади Вищою радою правосуддя. Судді вважаються тимчасово відстороненими від здійснення правосуддя без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рішення.

Строк дії відсторонення суддів від здійснення правосуддя — до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про їх звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.

3. П’ятьох суддів звільнено у відставку

На засіданні 22 вересня 2020 року розглянуто матеріали щодо звільнення суддів за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку.

Вища рада правосуддя вирішила звільнити у зв’язку з поданням заяв про відставку:

Арабей Тетяну Георгіївну — з посади судді Першого апеляційного адміністративного суду;

Єрмакова Юрія В’ячеславовича — з посади судді Луганського апеляційного суду;

Вотьканича Василя Андрійовича — з посади судді Воловецького районного суду Закарпатської області;

Демидову Віру Костянтинівну — з посади судді Краматорського міського суду Донецької області;

Полубана Миколу Петровича — з посади судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

4. Президент призначив суддю до Окружного адміністративного суду міста Києва

Указом від 22 вересня 2020 року № 407/2020 Президент України Володимир Зеленський підтримав подання Вищої ради правосуддя про призначення Кирила Гарника на посаду судді в Окружному адміністративному суді міста Києва.

5. Розпочалася процедура відрядження суддів до шести судів

Вища рада правосуддя оголошує про початок процедури відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, а саме до:

Лозівського міськрайонного суду Харківської області — 4 суддів;

Московського районного суду міста Харкова — 2 суддів;

Старобільського районного суду Луганської області — 3 суддів;

Шевченківського районного суду міста Чернівців — 5 суддів;

Борівського районного суду Харківської області — 2 суддів;

Лубенського міськрайонного суду Полтавської області — 5 суддів.

6. У Вищій раді правосуддя планують створити робочу групу з удосконалення законодавства у сфері судочинства

Вища рада правосуддя ініціює створення робочої групи з удосконалення законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів. До неї планується залучити професійні та громадські об’єднання суддів, наукову спільноту та міжнародні організації, які співпрацюють з Україною у сфері права та судочинства.

У межах робочої групи відбудеться обговорення та визначення нагальних питань діяльності судової влади, вирішення яких потребує вдосконалення законодавства. Йдеться про реформування цивільного процесуального законодавства, кримінального процесуального законодавства, господарського процесуального законодавства, Кодексу адміністративного судочинства та законодавства про судоустрій і статус суддів.

7. Голова ВРП Андрій Овсієнко: «Незалежність судової влади є загальнодержавною цінністю»

Судова влада є однією з трьох рівноправних та незалежних гілок влади, а Вища рада правосуддя — незалежним конституційним органом, який забезпечує незалежність судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством. На цьому акцентував увагу Голова ВРП Андрій Овсієнко, звертаючись із вітальним словом до учасників ІІ Одеського судового форуму «Судова влада: синергія заради ефективності».

«Незалежність не є привілеєм суду як інституції або судді. Суддівська незалежність є загальнодержавною та загальносуспільною цінністю, гарантією забезпечення права кожного, хто звертається до суду, та посилює можливість реалізувати таке право», — зазначив Андрій Овсієнко.

На його переконання, незалежність суду підвищує довіру громадськості до судової влади, обумовлює рівність усіх перед законом, посилює повагу до результатів судового процесу, стимулює виконання судових рішень та дотримання приписів суду. Все це, за словами голови ВРП, є показниками довіри до судової системи, її легітимності в очах суспільства.

Андрій Овсієнко закликав до відкритого діалогу та співпраці в питаннях реформування судової системи. Він зауважив, що форум є унікальним майданчиком комунікації для представників судової влади, законодавців, адвокатів, науковців, вітчизняних та міжнародних експертів, на якому вони мають можливість висловити свої бачення та потреби, обмінятися досвідом та експертними думками.

8. Член ВРП Світлана Шелест: «Безкінечні хаотичні реформи призводять до відтоку кадрів із судів»

Ініціатори нового етапу судової реформи мають враховувати думку суддівської спільноти та прогнозувати наслідки змін, які пропонують. На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя Світлана Шелест, виступаючи на ІІ Одеському судовому форумі «Судова влада: синергія заради ефективності».

За її словами, судова система перебуває у стані перманентного реформування понад 20 років.

«Остання судова реформа, яка розпочалася у 2014 році, високо оцінена нашими міжнародними партнерами, Венеційською комісією. Зокрема, схвалення європейців отримали нові принципи формування органів суддівського врядування та самоврядування. Попри це ми знову опинилися на порозі чергового реформування. Тільки з початку каденції Верховної Ради нинішнього скликання на розгляд до парламенту внесено 58 законопроєктів, які передбачають зміни законодавства щодо судоустрою і статусу суддів», — зазначила член ВРП.

Вона звернула увагу, що чергові принципові зміни (реформування органів суддівського врядування та нове переоцінювання суддів) передбачені законопроєктом «Про засади державної антикорупційної політики на 2020—2024 роки» (№ 4135). Він базується на розробленому Національним агентством з питань запобігання корупції проєкті Антикорупційної стратегії на 2020—2024 роки.

Світлана Шелест поінформувала, що 17 вересня 2020 року Рада ухвалила рішення про затвердження позиції ВРП за результатами узагальнення позицій та зауважень до проєкту Антикорупційної стратегії, які надійшли від суддівської спільноти.

«Судова влада реалізується суддями не лише у спосіб здійснення правосуддя, а й через активну участь у законотворчих процесах. Тому формувати консолідовану позицію надзвичайно важливо. Судді переконані, що судова реформа може продовжуватися за умови, якщо вона не суперечить Конституції України і враховує провідні європейські стандарти. Вони зазначили, що положення проєкту стратегії, які стосуються унормування питань судоустрою і статусу суддів, не відповідають цілям та завданням діяльності НАЗК, виходять за межі повноважень НАЗК та не можуть бути предметом регулювання Антикорупційної стратегії»,  — зазначила член ВРП.

«ВРП, узагальнивши думки суддів, наголосила, що такі положення не можуть бути покладені в основу зміни законодавства, оскільки суперечать чинному конституційному регулюванню суспільних відносин. Досягнення цілей подолання корупції не повинно супроводжуватися запровадженням нових невиправданих процедур, які за своїм змістом суперечать конституційним принципам, є такими, що нівелюють гарантії суддівської незалежності та завдають шкоди авторитету правосуддя», — зауважила Світлана Шелест.

Член ВРП наголосила, що переважна більшість суддів попри те, що працюють на межі своїх можливостей, добросовісно виконують обов’язки: «Вони перевантажені роботою, адже нестача кадрів становить 32 %. У таких умовах складно забезпечити ефективне правосуддя. Дуже хотілося б, щоб чергові зміни не посилювали кризу, не блокували роботу судів та органів суддівського врядування, як це сталося з Вищою кваліфікаційною комісією  суддів, яка вже рік не працює».

На переконання Світлани Шелест, розвиток України неможливий без сильних державних інституцій, тому завдання всіх гілок влади — спільно працювати задля досягнення єдиної мети — зміцнення держави.

9. Заступник голови ВРП Олексій Маловацький: «Щоб реформувати судову владу, спочатку їй потрібно дати можливість працювати»

Вища рада правосуддя має ототожнюватися з незалежністю судової влади і захистом суддів. «Основне завдання Вищої ради правосуддя — це реагувати на всі виклики, які стоять перед судовою владою, зокрема стосовно втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя», — наголосив заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, виступаючи на ІІ Одеському судовому форумі «Судова влада: синергія заради ефективності».

Обговорюючи питання втручання у професійну діяльність суддів, Олексій Маловацький навів актуальну статистику та зазначив, що впродовж січня — серпня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла 231 відповідна заява суддів. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року, за який надійшло 298 таких повідомлень, можна констатувати динаміку щодо зменшення їхньої кількості. І тільки у 38 випадках ухвалено рішення про вжиття заходів реагування, з них 27 — звернення до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів.

Водночас заступник голови ВРП наголосив, що цілеспрямовані інформаційні кампанії проти окремих суддів або суддівських інституцій мають ознаки втручання у здійснення правосуддя. Вища рада правосуддя відповідно на це реагує.

Також Олексій Маловацький звернув увагу на проблемні моменти, які виникають щодо цього питання, зокрема на неефективний механізм реалізації норм Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя та на неналежне реагування на рішення Вищої ради правосуддя з боку відповідальних державних органів.

Заступник голови Вищої ради правосуддя зазначив: «Слід звернути увагу парламенту на запровадження механізму контролю, моніторингу та обов’язкового внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань звернень Вищої ради правосуддя у разі встановлення факту втручання».

Олексій Маловацький розповів про реальні кроки та ініціативи Вищої ради правосуддя. «Рада надає консультативні висновки щодо законопроєктів із питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів. Протягом цього року ухвалено 31 відповідний висновок», — сказав заступник голови Вищої ради правосуддя.

«Нами ініційовано створення робочої групи з удосконалення законодавства у сфері судочинства для узагальнення дисциплінарної практики з метою забезпечення справедливого розгляду дисциплінарних справ та уникнення можливості множинності й невизначеності відповідальності судді», — поінформував Олексій Маловацький.

«Крім цього, варто зауважити, що було започатковано обговорення, обраховано та визначено нормативи навантаження на кожного суддю та розпочато роботу над визначенням єдиних критеріїв просування суддів у кар’єрі», — зазначив Олексій Маловацький.

«Для того, щоб Вища рада правосуддя ефективно могла відстоювати суддівську незалежність і гарантії, вона повинна мати право звернення до Конституційного Суду України як за тлумаченням норм права, так і за конституційним поданням», — акцентував увагу заступник голови Вищої ради правосуддя.

The post Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 21–25 вересня appeared first on Всеукраинский информационный портал – vv.org.ua.