Підконтрольні Коломойському депутати: яка поправка вигідна олігарху

Політика
7

Група Коломойського у Верховній Раді більше не ховається. Вони відверто лобіюють інтереси бізнесу, де олігарху належить переважна частка голосів. Останні тижні Ігор Коломойський намагався проштовхнути у закони непомітні неозброєним оком поправки, які могли мати суттєвий вплив на життя всієї країни.

Ідеться про зміни в податковий кодекс у частині акцизу на паливо, яким користуються автомобілісти. Ні для кого не секрет, що економічна скрута змусила багатьох українців перейти з бензину на скраплений газ у машинах, який набагато дешевший.

Цей ринок пропан-бутану настільки вигідний, що декілька років тому на нього поклав оком Віктор Медведчук, і підконтрольна Петру Порошенку спецслужба почала створювати проблеми всім дрібним гравцям, що вивело на арену компанію з орбіти путінського кума.

Зрозуміло, що коли відбувається зростання споживання автомобільного газу, то падає ринок бензину. І це не сподобалося єдиному олігарху, що володіє потужностями з виробництва бензину – Кременчуцьким нафтопереробним заводом.

Його звати Ігор Коломойський, а контроль над цим підприємством він захопив за часів Ющенка, коли забрав собі долю татарських інвесторів, через що європейські суди приписали Україні відшкодовувати сотні мільйонів доларів.


Ігор Коломойський

Але це інша історія. Оскільки Коломойський не зміг конкурувати з постачальниками автомобільного газу, то вирішив трохи підкорегувати законодавство на свою користь.

І скористався для цього підконтрольними депутатами – колишніми журналістами, якщо так повернеться сказати язик, з каналу “1+1”. Ідеться про Олександра Дубінського та Ольгу Василевську-Смаглюк. Саме вони внесли на розгляд парламенту вигідне Коломойському зниження акцизу на бензин і підвищення на автомобільний газ.


Олександр Дубінський​

Можливо, ставки податків і треба підкорегувати, але явно це не має робитися руками заангажованих депутатів, які в цивілізованій країні мали би взяти самовідвід і взагалі не торкатися цього питання.

Поправка імені Коломойського передбачала збільшення акцизу на автомобільний газ (пропан-бутан) з 52 до 136 євро за тисячу літрів. Також вона передбачає зниження акцизу на бензин з 213,5 до 170 євро за тисячу літрів. За оцінкою профільної асоціації скрапленого газу, це призвело б до зростання цін на автогаз на 5 літр і додаткових витрат українців на 10 мільярдів гривень щорічно.

З першої спроби за цю поправку проголосували лише 145 депутатів, з яких 115 – з фракції “Слуга народу”. Але після провалу “слуги Коломойського” не зупинилися і перенесли цю поправку при повторному другому читанні.

З другої спроби за неї проголосувало двічі менше – тільки 66 депутатів. Обидва рази поправку презентувала ексжурналістка “1+1” Василевська-Смаглюк.


Ольга Василевська-Смаглюк​

При розгляді цих податкових поправок немов на долоні було видно активність всього лобі Коломойського. Так, депутат Дубінський не приховував, що хотів на догоду олігарху перенести на два роки встановлення спеціального обладнання “витратомірів” на Кременчуцькому заводі Коломойського.

При цьому побідкався, що у олігарха не вистачає грошей. Процитую: “Витратоміри – це інвестиційні проєкти в 150 мільйонів гривень. І це навантаження на національного виробника, яке треба відтермінувати до 2022 року”.

Ага, бідний-нещасний “національний виробник”, тільки при цьому забули згадати, скільки він вивів грошей з “Приватбанку”, і чому не вкладав їх у оснащення підприємства. Підсумок передбачуваний. За поправку назбирали 70 голосів.

Ще один депутат від Коломойського – колишній “укроповець” Тарас Батенко намагався збити норму, яка забирала 15-денне відтермінування для виписки векселів при заправці літаків, що теж не вигідно Коломойському.


Тарас Батенко​

Ставлячи на підтвердження цю поправку, Батенко розраховував на те, що не знайдеться 226 голосів і норма зникне з закону. Але прорахувався – проголосувало аж 298 депутатів за те, щоб не створювати Коломойському переваг.

Але що цікаво – проти Коломойського погодилися виступити лише 212 депутатів “Слуги народу”. Тобто явно менше 248 депутатів, що означає, що Коломойський може зривати монобільшість.

Ще цікаво, що проти інтересів Коломойського не голосувала “Батьківщина” та особисто Юлія Тимошенко, яка поступово перетворюється на нового захисника олігархів у парламенті.


Юлія Тимошенко​

Якщо ж проаналізувати весь масив голосувань за акцизні закони, що зачіпають інтереси Коломойського, то можна виокремити ядро його групи всередині “Слуги народу”.

Це 13 депутатів: окрім Дубінського, Василевської-Смаглюк та Бужанського, це також депутати Дунда, Зуєв, Ковальов, Куницький, Матусевич, Ляшенко, Мулик, Прощук, Фріс, Чорний.

Але при цьому вплив його набагато ширший. Він також контролює групу “За майбутнє”, яка нараховує 23 депутатів, та порозумівся з Тимошенко, “Батьківщина” якої нараховує 24 депутати.

Тим часом, окрім намагання захистити бізнес-інтереси, Коломойський також готує собі бронежилет проти кримінальних переслідувань атакує своєю інформаційною зброєю керівника НАБУ Артема Ситника та очолюване ним відомство.


Артем Ситник​

Ледь не кожного дня йому присвячує свої публічні виступи той самий Дубінський в зв’язку з програним Ситником судовим процесом у Рівненській області. Така позиція має просте пояснення та містить прямі ознаки конфлікту інтересів.

По-перше, тому що в провадженні очолюваного Ситником НАБУ перебувають справи, що стосуються Коломойського та виведення з “Приватбанку” мільярдів доларів вкладників.

По-друге, тому що ведучий передачі Дубінський, як народний депутат, підпадає під підслідність очолюваного Ситником НАБУ. Адже за статусом Дубінський є об‘єктом перевірки за статтею Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

З 1 квітня 2020 року, коли добігає кінця період декларування, Дубінський буде перевірятися на предмет легальності доходів, що дозволили йому придбати 24 квартири та 17 автомобілів. Тому Дубінський на випередження атакує орган, який буде здійснювати таку перевірку.

Як показує досвід, для депутатів з групи Коломойського взагалі не існує жодних рамок, а зі свого конфлікту інтересу вони просто глузують. Але довго це тривати не може – держава має поставити на місце олігархів, що кинули їй виклик.

Автор: Сергій Лещенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *