Кремль визнав, що захопив моряків ВМСУ як «товар» (відео)

Авторська колонка Відео
79

США, Велика Британія, Франція і ще безліч країн Європи та світу вимагають від Росії безумовного звільнення українських військових моряків, захоплених по-піратськи у нейтральних водах під час азовського інциденту. До цього часу Путін і Ко у відповідь просто відмовчувалися. Але 5 грудня у Москві стався раптовий «витік інтелекту»: прес-секретар президента РФ припустив, що українських моряків можуть обміняти на когось. Або на щось.

Середа стала багатою на відверті зізнання з боку держави, яка п’ятий рік веде повзучу неоголошену війну проти України. Зокрема, В. Путін заявив, що не відповідає на дзвінки П. Порошенка, оскільки… не хоче брати участь в українській президентській виборчій кампанії. Іншими словами, президент РФ натякнув, що не розмовлятиме з президентом України мінімум до 31 березня 2019 р.

Це ще раз підтверджує те, про що ми вже писали: Путін не сприймає Порошенка як главу держави, а Україну – як державу. «Нормандський формат», Мінські угоди – це для Москви така ж фікція, як і Будапештський меморандум, як і десятки міждержавних угод між Росією та Україною. Путін відверто плює не лише на норми міжнародного права, але й на правила елементарної пристойності – немов запитуючи: ну, і що ви мені за це зробите?..

Сезонне загострення путінського психозу гарно відтінив Д. Пєсков. За його словами, Кремль готовий розглянути пропозиції щодо обміну моряків ВМСУ. На кого саме або на що саме – не уточнив. Але речник Путіна вперше вербально  підтвердив те, що й так очевидне: Москва захопила не військовополонених (вона ж не веде проти України ніякої війни, забули?) – а звичайних заручників. Живий товар для торгів та обміну.

Пєсков, правда, додав, що  не знає, які будуть пропозиції та умови обміну. І йому невідомо, чи взагалі відповість Москва на пропозицію Києва, якщо така надійде. Цікаво, що перша пропозиція надійшла ще у вівторок, хоча й не офіційно. Мер Львова А. Садовий запропонував обміняти 24 українських моряка на одного В. Медведчука.

Цю заяву навряд чи хтось сприйняв інакше, як прояв банального передвиборчого популізму. Дехто вважає, що подібна «ультрапатріотична» активність львівського мера має ще простіше пояснення: Садовому конче необхідно «відмитися» від дуже неприємної історії з Катериною Гандзюк. Нагадаємо, політик у приватній розмові назвав останніми словами активістку, яка в цей час помирала у лікарні після жахливого нападу із застосуванням сірчаної кислоти. Характерно, що після цього скандалу Садовий підтвердив, що йде у президенти. Думок на зразок добровільного зняття своєї кандидатури, схоже, у його світлій голові навіть не виникало.

Але цікаво було б знати інше: приватна ініціатива Садового і відповідь на подібні ініціативи Пєскова з різницею в 1 (один) день – звичайний збіг?..   

Тарас СТРІЛЬЧИК  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *